Методичні рекомендації з біології 2016 – 2017

Біологія

 

У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-8 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України №664  від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 585 від 29.05.2015 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

8  класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології,
8 – 9 клас, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2012  № 664, (http://mon.gov.ua/content/Освіта/biologiya(1).pdf);

9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с., (http://mon.gov.ua/content/Освіта/biology-7-9.pdf);

9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с., (http://mon.gov.ua/content/Освіта/biology.pdf);

10-11 класи, рівень стандарту – Програма з біології для 10–11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами,

затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 826 від 14.07.2016), (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

10-11 класи, академічний рівень, профільний рівень – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи – Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

Звертаємо увагу, що до навчальної програми з біології для 10-11 класів рівня стандарту внесено зміни. Зокрема, зі змісту вилучені окремі питання:
«механізми відтворення і загибелі клітин», «взаємодія генів», «сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини», «основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів»     тощо. Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів. Наприклад, не вимагається називати «гіпотези походження неклітинних форм життя», «критичні періоди розвитку людини» «гіпотези старіння людини»; наводити приклади «застосування ембріотехнологій»; пояснювати «потребу квотування промислових викидів країнами світу», «значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини», «створення банків для зберігання стовбурових клітин; характеризувати «будову ліпідів і моносахаридів», «причини і способи загибелі клітин, білки, які входять до складу вірусів» «спосіб життя бактерій», «типи росту та його регуляцію» «іоносферу, функціональні компоненти та її межі», «поняття про ноосферу», «гіпотези походження еукаріот»; порівнювати «процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- та еукаріот», «класичні методи селекції з біотехнологічними»; застосовувати знання «для планування родини» тощо.

Зменшено кількість лабораторних і практичних робіт. Вилучено роботи, передбачені програмою з хімії, роботи, що викликають труднощі у виконанні або недостатньо забезпечені обладнанням. Зокрема, у 10 класі вилучено практичні роботи  «Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії та оцінка їхньої небезпеки», «Оцінка продуктів харчування за їхнім хімічним складом» і лабораторну роботу  «Рух цитоплазми в клітинах рослин»; в 11 класі вилучено лабораторну роботу «Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння», практичні роботи «Розв’язування задач з екології», «Порівняння природного і штучного добору» та зменшено кількість обов’язкових екскурсій. Відповідно вилучено вимоги до навчальних досягнень учнів, обумовлені змістом цих робіт.

У  2016/2017 навчальному році   курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології людини базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину. Назви тем відповідають важливим функціям організму. Вивчення функції, а потім – будови, створює проблемну ситуацію «як  живе організм?» та спрямовує учнів на пошук її вирішення (встановлення причинно-наслідкових зв’язків). Зміст спрямований на формування поняття про організм людини як цілісну біологічну систему.  Рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, особливості функціонування в умовах соціального середовища, і змотивувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних і фізіологічних  понять у темах всього курсу.  Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів
8 класу. Важливо не переобтяжувати восьмикласників надмірною деталізованою інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи і власного тіла. Слід ураховувати, що  послідовність формування анатомічних та фізіологічних  понять у 8 і 9 класах буде дещо відрізнятися, що обумовлено різною послідовністю навчальних тем у програмах.

У курсі біології 8 класу  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності, фізіологічні системи та їх значення для організму, формування  яких розпочато  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Узагальнюються знання  щодо профілактики захворювань, правил надання домедичної допомоги, отримані учнями на уроках з основ здоров’я. З метою ефективного використання міжпредметних зв’язків і набутих учнями знань і навичок  учителю біології необхідно докладно ознайомитись з навчальною програмою предмета «Основи здоров’я» і співпрацювати з вчителем, який викладає цей предмет.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров’язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення», «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Регуляція функцій організму» темі «Розмноження та розвиток людини». Нервова система і вища нервова діяльність розглядаються після вивчення основних процесів життєдіяльності перед темою «Регуляція функцій організму». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб ураховує вікові особливості восьмикласників і спрямоване на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я через оволодіння знаннями про організм людини до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів.

Розвиток понять про зв’язок організму із зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи». У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здійснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин. Ця тема важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки, нестандартні уроки.

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття про розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

У курсі біології 8 класу продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканини, органи, системи органів, організм.  Програма 8 класу не передбачає поглиблення знань щодо будови клітини, отриманих учнями у попередні роки. Повторюється вивчене про тваринну клітину у 6 і 7 класах. Увага учнів звертається на різноманітність клітин тіла людини. Більш докладно  структура  клітини, будова та функцій її компонентів вивчатимуться в курсі біології 9 класу.

Засвоєння знань про тканини людини здійснюється поступово протягом навчального року. У темі «Вступ» в ході лабораторного дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини»  учні ознайомлюються з тканинами людини, розглядаючи   мікропрепарати тканин   за допомогою мікроскопа. У разі  відсутності або недостатньої кількості необхідного обладнання мікропрепарати тканин людини демонструються учителем, а учням можна запропонувати розглянути зображення (малюнки, фотографії) мікроскопічної будови тканин. Плануючи це лабораторне дослідження слід враховувати, що  програма вимагає від учнів на цьому етапі лише вміння називати основні групи тканин, розпізнавати тканини і характеризувати, називаючи тільки їх загальні ознаки, як то наявність і кількість міжклітинної речовини, розташування клітин, їх форму. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервова. Сполучна тканина розглядається як різновид тканин внутрішнього середовища. Докладно особливості будови різних видів тканин у зв’язку з виконуваними функціями вивчаються у відповідних темах.

Програмою передбачено також поступове формування поняття про регуляторні системи організму людини. У вступі розглядаються основні механізми нервової і гуморальної регуляції, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах уявлення про регуляцію фізіологічних функцій організму поступово  будуть наповнюватись конкретним змістом. Поступове засвоєння знань про регуляцію певних фізіологічних процесів  значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму», яка завершує формування поняття про регуляторні системи організму людини   Ця тема є новою в структурі навчальної програми з біології. Звертаємо увагу, що за новою програмою саме в цій темі розглядаються  імунна система та імунні реакції. Виокремлення теми має дидактичне значення – узагальнення і систематизація знань про регуляцію як основу цілісності організму і підтримання гомеостазу.

Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.

Поглиблене вивчення біології одна із форм допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов’яза­ної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів. Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».