Програма з біології 2017–2018 ІІ курс

ІІ курс

52 години (1,5 год на тиждень, із них  4 год – резервних)

 

 

Зміст навчального  матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

 

3

Тема 4. Розмноження організмів

 

Нестатеве розмноження організмів.

Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин.

 

Лабораторні роботи

№ 8. Будова статевих клітин.

Учень (учениця):

називає:

– способи розмноження організмів;

наводить приклади:

– вегетативного розмноження у тварин і рослин;

характеризує:

– нестатеве і статеве розмноження організмів;

– будову статевих клітин;

– біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження  у людини;

пояснює:

– значення статевих клітин в забезпеченні безперервності існування виду;

– біологічне значення  нестатевого розмноження;

порівнює:

статеве і нестатеве розмноження;

робить висновок:

– про значення розмноження для існування виду.

 

7

Тема 5. Закономірності спадковості

 

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.

 

 

Практичні роботи

№ 3. Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

Учень (учениця):

називає:

– методи генетичних досліджень;

формулює означення понять:

– “генотип”, “фенотип” “каріотип”, “домінантний стан ознаки”, “рецесивний стан ознаки”, “алельні гени”, “гомозигота”, “гетерозигота”;

характеризує:

– закони Г. Менделя;

– основні положення хромосомної теорії спадковості;

– особливості успадкування при зчепленні генів;

порівнює:

– гомозиготи і гетерозиготи;

застосовує знання:

законів генетики для складання схем схрещування;

– розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування);

– для оцінки спадкових ознак у родині.

4

Тема 6. Закономірності мінливості

 

Комбінативна мінливість.

Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.

 

Лабораторні роботи

№ 9. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої

Учень (учениця):

називає:

– форми мінливості;

– причини модифікаційної мінливості;

– мутагенні фактори;

– типи мутацій;

наводить приклади:

– спадкової мінливості;

– неспадкової мінливості;

– мутацій;

характеризує:

– комбінативну мінливість;

– мутаційну мінливість,

– модифікаційну мінливість;

– норму реакції;

пояснює:

– значення спадкової мінливості;

– значення неспадкової мінливості;

порівнює:

– модифікаційну та мутаційну мінливість;

застосовує знання:

– про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів.

 

6

Тема 7. Генотип як цілісна система

 

Поняття про ген.

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Химерні та трансгенні організми.

Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології.

Учень (учениця):

називає:

– завдання сучасної біотехнології;

– методи селекції;

наводить приклади:

речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії;

характеризує:

– функції генів;

– напрямки сучасної біотехнології;

пояснює:

– значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу;

– значення медико-генетичного консультування;

– можливості профілактики спадкових хвороб людини;

– можливості використання трансгенних організмів;

застосовує знання:

– для оцінки можливих   наслідків застосування сучасних біотехнологій, використання

продуктів, що виробляються генетично модифікованими організмами.

6

Тема 9.  Індивідуальний розвиток організмів

 Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.

Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.

Життєвий цикл у рослин і тварин.

Ембріотехнології. Клонування.

 

Лабораторні роботи

№ 10. Ембріогенез хордових.*

Учень (учениця):

називає:

– періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;

характеризує:

– запліднення у тварин і рослин;

– етапи онтогенезу у рослин і тварин;

– ембріогенез хордових тварин;

– постембріональний розвиток тварин;

пояснює:

– значення штучного запліднення;

– біологічні основи контрацепції;

– вплив зовнішніх умов на формування, ріст та розвиток організму;

застосовує знання:

– про вплив умов життя матері й батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини;

– для оцінки можливих   наслідків клонування організмів;

робить висновок:

– про роль спадковості й факторів зовнішнього середовища в онтогенезі.

 

Розділ ІV.   Надорганізмові рівні організації живої природи

 

10

Тема 1. Популяція. Екосистема. Біосфера.

 

Екологічні чинники.

Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів.

Біологічні адаптивні ритми організмів.

Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції.

Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах.

Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах.

Продуктивність екосистем.

Загальна характеристика біосфери. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса.

Збереження біорізноманіття.

 

Демонстрування: колекцій, гербарних матеріалів, живих об’єктів, які ілюструють вплив різних екологічних факторів на рослини і тварини; моделей екосистем; фільмів про охорону природи.

 

Учень (учениця):

називає:

надорганізмові системи;

– основні характеристики популяції;

– групи екологічних факторів;

наводить приклади:

– угруповань, екосистем;

– пристосованості організмів до умов середовища;

– подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища;

– ланцюгів живлення;

характеризує:

– середовища існування організмів;

– екологічні фактори;

– добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів;

– структуру і функціонування надорганізмових систем;

– взаємодію організмів в екосистемах;

– ланцюги живлення;

– правило екологічної піраміди;

пояснює:

– основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми;

– шляхи пристосування організмів до умов існування;

– роль організмів (продуцентів, консументів, редуцентів) і людини в штучних і природних екосистемах;

порівнює:

– різні середовища життя;

– природні та штучні екосистеми;

застосовує знання:

– про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх   охорони;

робить висновок:

– про цілісність і саморегуляцію живих систем;

– про роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.

 

Розділ V.   Історичний розвиток органічного світу

 

7

Тема 1. Основи еволюційного вчення

 

Становлення еволюційних поглядів. Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. Природний добір. Вид, видоутворення.

Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес.

Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Учень (учениця):

називає:

– докази еволюції;

– результати еволюції;

наводить приклади:

– внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування;

– форм природного добору;

– адаптацій організмів до умов середовища;

формулює означення понять:

– “конвергенція”, “дивергенція”, “паралелізм”;

характеризує:

різні погляди на еволюцію;

– рушійні сили еволюції;

– природний добір, його види;

– популяцію як елементарну одиницю еволюції;

– елементарні фактори еволюції; основні положення синтетичної гіпотези еволюції;

– критерії виду;

– способи видоутворення;

пояснює:

– різноманіття адаптацій організмів як результат еволюції;

порівнює:

-штучний і природний добір,

– географічне і екологічне видоутворення.

 

4

Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу

 

Гіпотези виникнення життя на Землі.

Еволюція одноклiтинних та багатоклітинних організмів.  Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.  Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Демонстрування: скам’янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, фільмів, схем.

Учень (учениця):

називає:

– основні гіпотези виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);

– ери, періоди розвитку Землі;

таксономічні одиниці;

характеризує:

– різні погляди на виникнення життя на Землі;

– еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери;

робить висновок:

– про ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції;

– про єдність органічного світу.

1

Узагальнення курсу Основні властивості живих систем. Можливості й перспективи застосування досягнень біології.

 

 

Екскурсії:

1.      Різноманітність видів у природі  (природничий музей/віртуальна екскурсія).

      2. Історія розвитку життя на Землі  (природничий музей/віртуальна екскурсія).